Роки Великої вітчизняної війни. Маленький хлопчик Климко осиротів і залишився без житла. Жив у дядька, який невдовзі загинув. Залишившись зовсім самотнім, переживаючи голод, він вирушає до Слов'янська по сіль, бо її можна обміняти на їжу. Долаючи хворобу він подорожує, час від часу зустрічає людей, яким робить добро, рятує і захищає. За кілька метрів від рідної станції куля перериває його життя. Климко - приклад чуйності доброти и відданності.

Блог учнів 168 школи міста Київа

Всі ви мабуть читали автобіографічну повість Григора Тютюнника «Климко"
Ми спробуємо довести, що вона автобіографічна.